Педагогічне есе

Знання  для всіх і для кожного. Реальність чи мрія?

Дати знання всім  і  кожному. Це легко зробити, чи ні? 

Всі ми: й молоді спеціалісти, й досвідчені педагоги знаємо, що це справа не легка. Тому що потрібна не лише активна  робота  вчителя, а й активна  діяльність  учнів.  З боку вчителя це – вибір  активних  форм  викладання (інноваційних – інтерактивних  форм),  диференціація  навчання, а з боку учнів – співпраця та зацікавленість в кінцевому результаті: отриманні знань і застосування їх на практиці.  Особливо, що стосується оволодіння знаннями з іноземної мови.

 Життя  не  стоїть  на  місці  і  хоча  формулювання  завдань  практично  не  змінюються,  змінюються і  досить  часто  засоби,  способи  і  умови  навчання.  Це  потребує  напруженої  роботи  вчителя  над своєю  самоосвітою.

  З’явилося  багато  нової  навчальної  і  методичної  літератури,  альтернативних  підручників.  Тому я вважаю, що кожен з нас  повинен працювати  над  собою,  вчитися  у  колег,  вивчати  нову  і  опрацьовувати  стару  методичну  літературу, намагатись  йти  в  ногу  з  часом.

   Кожен  вчитель  іноземної  мови,  отримуючи  новий  клас,  мріє  призвичаїти  своїх  учнів  до  вивчення  нового  предмету,  хоче  бачити  їх  більш  розвиненими, допитливими.  Всі  добре  знають,  як  непросто  виховати  в  учнів  необхідність  вивчати  іноземну  мову,  переконати  кожного  учня  в  тому,  що  йому  потрібно  знати  цей  предмет  і  підтримувати  інтерес  до  нього.

   Уже  з   перших  уроків  є  можливість  дати  зрозуміти  учням,  що  вони  знають  не  так  мало  англійських  слів,  навіть  не  вивчаючи  мову  до  цього (спортивна,  побутова  термінологія).  Сучасне  життя  тільки  підтверджує  слова  вчителя  про  необхідність  вивчення  мови .  Люди  стикаються  з  цією  істиною  повсякденно (величезна  кількість  товарів  зарубіжного  виробництва,  можливість  придбання  різноманітної  побутової  техніки, вивіски,  оголошення  і  т. д.)             

 В залежності  від  вікових  особливостей  учнів,  можна змінювати  прийоми  і  види  робіт,  спрямовані  на розвиток  інтересу  і  необхідності  знань.     

    Що  може  зацікавити  молодшого  школяра?  Гра,  яскравий  малюнок,  пісня,  рифмовка,  іграшка,  кросворд,  головоломка.  А ще цікаві та яскраві підручники, як наприклад у видавництва „Longman“: „Friends“  та  „Blue Skies“ та інші,  які  відповідають  віковим  особливостям  дітей. 

     Навчальні  ігри  та  ігрові  завдання є  цікавими  як  для  молодших, так  і  для  старших  за  віком  учнів.

    Ігри  вносять  на  уроках  елементи  змагання ,  підвищують  інтерес  до  занять  і  допомагають  вдосконалювати різні навички в різних аспектах мови. Вони сприяють оволодінню іноземними мовами.

     Ігри допомагають засвоювати і систематизувати знання, формувати вміння і навички, розвивати всі види мовленнєвої діяльності, стимулюють мимовільне запам’ятовування мовного матеріалу, забезпечують комунікативну спрямованість навчального процесу. Вони активізують діяльність учнів, підвищують їх інтерес до занять, створюють сприятливий мікроклімат у класі, розвивають уяву, фантазію, уважність учнів, формують почуття товариськості, колективізму, допомагають подолати сором’язливість, усунути мовні бар’єри, знімають втому, тощо.   

   Розвиваючі ігри і завдання стимулюють інтерес учнів до вивчення предмету. Головним завданням школи є не вчити, а навчити вчитись, підготувати учня до безперервного самостійного навчання.

   Кожен вчитель в процесі роботи визначає для себе ряд правил, яких він притримується в своїй педагогічній праці. Ось деякі з моїх правил, які я хотіла б запропонувати колегам:

1)      залишайте поганий настрій за порогом класу, намагаючись бути на уроці в хорошому настрої;

2) звертайтесь до дітей по імені. Це фіксує особистий характер спілкування;

3) намагайтесь не давати дітям готових висновків, правил, де це можливо;

4) створюйте умови для пошуку і радості відкриття;

 5)не забувайте похвалити учнів;

6) частіше посміхайтесь на уроці.

Тому що це – знак дружелюбності,  готовності до спілкування, відкритості. Посмішка зможе розтопити лід самої сильної недовіри.

    Я вважаю, якщо вчитель не байдужий до своїх учнів, щедро готовий поділитися з ними своїми знаннями, якщо урок для нього -  не просто вивчення матеріалу, то він буде вдумливо, творчо шукати все, що оживить урок, зробить його захоплюючим, цікавим і пізнавальним для дітей.

І тоді вже вирішуйте самі. Знання  для всіх і для кожного. Це – реальність чи мрія?